Побратими вирішили добиватися присвоєння загиблому Михайлу Димитріву звання Героя України (ФОТО)

Так склалося, що ховали Михайла Димитріва („Гайдамаку”) зі Сміли на велике свято Водохреще (Богоявлення). Бо загинув він в Авдієвській промзоні 17 січня. В останню путь його проводжали з центрального Майдану Слави. Це вже другий смілянин, який удостоївся такої честі. Першим був Євген Войцехівський (позивний „Чех”), який загинув 7 липня 2014 року під містом Щастя.

Коли ховали Войцехівського, головними почуттями, які охопили тоді присутніх, були, напевне, гнів і бажання відплати. Адже то був перший загиблий зі Сміли і люди якось відразу остаточно збагнули – в Україні війна…

Похорон Димитріва викликав щиру печаль. Здавалося, цього дня усі, як ніколи, були щирими, бо збагнули швидкоплинність життя, зрозуміли, що в кожного буде кінець життєвого шляху. Але чи кожного так достойно проведуть в останню путь…

Тож промовці говорили так, що пробирав дріж. Побратими загиблого обіймалися і не соромилися сліз. Семирічна донька Димитріва відчайдушно прочитала вірш Тараса Шевченка „Тече вода з-під явора”, якого так любив її татко, а тоді не витримала і по її личку теж побігла сльоза.

Не говорили зайвих слів навіть високопосадовці. Лаконічним був і Народний депутат Сергій Рудик. Усі лише наголошували на тому, що без таких героїв України б не було.

Михайла Димитріва любили. Любили на фронті і в Смілі. Бо він сам був на диво щирим і чесним, а ще дуже вправним воїном. Побратими наголошували, що з ним було спокійно, що з ним вони б пішли не лише в розвідку, а й у атаку. Всі згадували його захоплення Холодним Яром і холодноярцями. Недарма і позивний мав „Гайдамака”. Хоча спочатку був „Хмарою”…

Поховали воїна неподалік матері в Костянтинівні. Перед труною козака, який лежав світлий і відсторонений в улюбленій вишиванці, ставали навколішки і в Смілі, і в Костянтинівні. А школярі його рідної школи № 1 в Смілі вишикувалися попереду навчального закладу з транспарантом „Герої не вмирають”.

Про це ж говорили і побратими. Усі наголошували, що він поповнив наше небесне воїнство, але не вмер. А наприкінці всі зійшлися на тому, що будуть просити Президента про присвоєння Михайлу Димитріву Гайдамаці звання Героя України. І він його і справді заслужив, бо був на війні від самого початку і віддав за Батьківщину життя.

Олександр ВІВЧАРИК  м. СМІЛА, Черкаська область