У війні на Донбасі серед найвідважніших - сміляни
Петро Порошенко вручає зірку Героя України Сергієві Шапталі |
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет
провів зустріч з бійцями, які проявили героїзм в обороні України у війні на
Донбасі, та нагородив їх медалями „За жертовність і любов до України”. Це
сталося 11 березня у приміщенні Синодальної зали Київської Патріархії в Києві.
Кандидатури для нагородження обирали та затверджували на
нарадах у батальйонах самі вояки. А це бійці батальйону Національної гвардії
імені генерала Кульчицького та Добровольчого українського корпусу „Правий
сектор”. Зустріч і нагородження бійців, які заради зустрічі зі Святійшим
Патріархом прибули з передової, стала можливою завдяки сприянню Благодійного
фонду „Героїка”, який опікується забезпеченням бійців. Цікаво, що серед нагороджених
троє добровольців з невеликої Сміли. Один з них – Юрко Фартушний.
Особисто для мене то була радісна новина. Адже я давно знаю
Юрка. Свого часу він був серед тих, хто творив у Смілі осередок Спілки
Української Молоді. Фартушний вирізнявся особливою відданістю справі,
енергійністю, доброзичливістю і надзвичайним патріотизмом. Ми з ним не раз
спілкувалися на різні теми, і мене завжди дивувала обізнаність цього юнака,
його оптимізм і глибина суджень. А ще він постійно був у вирі подій, завжди був
з тими, хто потребував допомоги. Мабуть не випадково вивчився на юриста.
Працював у Києві, брався за справи, які потребували не просто знань – мужності.
Приміром, коли, треба було обстоювати право на повноцінне функціонування
української мови. От до такого дожилася Україна за Януковича. Не дивно, що став
активним учасником Київського Майдану. А з початком воєнних дій на Донбасі
пішов добровольцем на захист України.
Хто не знає Юрка Фартушного, той би здивувався, навіщо це
хлопцю, що виріс без батька, котрий абсолютно не є військовою людиною і не
вирізняється могутньою статурою. Зрештою, у нього маленький син. Та хто знає
Фартушного, той знає і те, що інакше він вчинити не міг. Єдине чого боявся –
щоб про його перебування на фронті не дізналася мати. Та згодом довелося
зізнатися, і вона зрозуміла сина.
Я бачив Юрка влітку минулого року на похоронах загиблого під
Щастям легендарного смілянина Євгена Войцехівського. То була зовсім інша
людина. Зовні той самий Юрко, але щось невловиме робило його іншим: старшим,
мудрішим, впевненішим. І от – нагорода; насамперед, від бойових побратимів.
Адже то вони обрали його, вважаючи достойним відзначення.
Нагороджуючи бійців, Святійший Владика сказав, що Україна
переможе у цій війні, адже є люди готові йти на смерть за неї і за своїх
рідних, керуючись заповіддю Христа – „Немає більшої любові, як хто душу свою
покладе за ближніх своїх”.
Дякуючи Святійшому Владиці військовослужбовець уже
Національної гвардії, а не доброволець, Юрій Фартушний сказав: „Наша війна за
визволення України від російського окупанта дійсно народна, адже народ воює,
народ допомагає армії всіма сила. Але і Церква не відступає від свого народу.
Українська Православна Церква Київського Патріархату дбає про воїнів”. І
наголосив, що сподівається колись передати цю нагороду своєму синові.
До речі, не так давно ще одного смілянина відзначив
Президент України Петро Порошенко. Це полковник, командир 128-ї Мукачівської
гірсько-піхотної бригади Сергій Шаптала. Безпосереднього з рук Президента він
отримав звання Героя України та орден Золота Зірка за проявлений героїзм у боях
під Дебальцевим. Його бригада протягом шести місяців успішно боронила це місто.
Упевнений, ще не один смілянин буде відзначений у російсько-українській
війні. Сама назва зобов’язує…
Олександр ВІВЧАРИК,
Сміла
Фото автора і з відкритих джерел Інтернету
Коментарі
Дописати коментар