пʼятниця, 5 травня 2017 р.

Дякую за відгук Черкаській Міській Бібліотеці!!!

Дякую черкаській бібліотеці за такий відгук! Радий отримувати реакцію на книгу. Але що ж та еміграція героя не дає людям спокою? Чомусь хотілося, щоб герой з такою долею заслужив на відпочинок сповна)))

 Нижче подаю текст бібліотекаря читального залу Лариси Гаврилюк.

Завдяки Черкаському книжковому фестивалю, який відбувся у нас в місті у квітні цього року, ЦМБ ім.Лесі Українки отримала чимало книг у дар від авторів з усієї країни. Серед них варто відзначити й нашого земляка: молодого письменника і журналіста Назарія Вівчарика, який подарував бібліотеці свою книгу «П’ятеро як один». Книгу видрукувало тернопільське видавництво “Мандрівець” накладом у 1000 примірників, але сподіваємось, що цей захоплюючий роман матиме ще не одне перевидання. 

Існує сентенція, що в сучасній українській літературі домінує жіноцтво. І справді ціла плеяда жінок-авторів збагатила сучасну українську літературу і новими темами, і своєрідними стилями, і хвацько закрученими сюжетами. Чоловіча ж проза останнім часом дещо збавила оберти. Однак поява на літературному небосхилі нового молодого автора вселяє надію: сучасні автори здатні знаходити нові актуальні теми, здатні зацікавити вибагливого читача. Роман Назарія Вівчарика «П’ятеро як один» дещо несподіваний: в ньому поєднується і побутовий роман, і бойовик, і містика, при цьому звичайне, побутове настільки вдало поєднується з ірраціональним, що читач не відчуває дисонансу. 

«Це розповідь про п’ятьох друзів. Головний герой, Олексій, – один із них. Випадково він опиняється поруч із кожним своїм другом саме у той момент, коли на того чатує смертельна небезпека, і намагається його врятувати. Чи вдасться Олексієві протистояти фатуму та як відплатять йому за вірність товариші?» «Я не хотів нагромаджувати жахи, а хотів показати людську розгубленість перед фатумом і прорив з неї. Це намагання відшукати в нашій реальності те, заради чого варто жити», – каже сам автор. 

Олексій - хлопець із міцним душевним стрижнем: він знаходить вихід із багатьох ситуацій. Там, де багато хто знайшов би розраду в алкоголі, наркотиках, дешевому коханні, Олексій залишається справжнім чоловіком, бійцем і це настроює читача на позитивне сприйняття героя. Хлопець любить спорт, і це теж дає йому можливість отримати гарт фізичний і не тільки. Безглуздо і дещо містично загиблі друзі Олексія стають для нього янголами-охоронцями, хоча хлопець свідомо обирає дуже небезпечне життя.

Цікавим у творі є становлення головного героя: від безтурботного юнака до людини, що пройшла тернистий шлях і вийшла із буремного життя майже переможцем. Чому майже? Фінал твору дещо неоднозначний. Пройшовши різні життєві випробування, герой опиняється в еміграції. Чи закономірний такий епілог, судити читачеві. 

Події твору відбуваються у різних куточках земної кулі, але все так чи інакше пов’язане з малою батьківщиною головного героя - Смілою і Черкасами. Мабуть ні один із черкаських авторів не приділяв у художньому творі стільки уваги нашому місту, як Назарій Вівчарик.
Молодий автор має свій стиль, для якого характерний стрімкий (журналістський?) розвиток подій, певна уривчастість, слайдовість (за таким твором мабуть легко знімати фільм), а також легка іронія, яку можна помітити й в інших творах автора.

Наша бібліотека рекомендує твір усім, хто прагне свіжого ковтка повітря у сучасній прозі. А автору бажаємо творчої наснаги і набирання літературних обертів!

#5_як_1 #мандрівець #books 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар