Співдія: черкащани розбудовують мережу гуманітарної допомоги по всій області

Катерина – молода мама. Вона з Лисянщини, але війна застала її в Умані, де вона жила останнім часом. Коли окупанти 24 лютого завдали удару і на території Уманщини, вона взяла дитину і повернулася в село на Лисянщину, там їй безпечніше. Проте маленькі діти вимагають певних потреб.

Памперси, ліки, зокрема, «Еспумізан», дитячі суміші, – це сьогодні стало дефіцитом не лише в селі, а й на всій Лисянщині.

– У нашому селі багато переселенців з дітками, з одного боку, ми допомагаємо чим можемо, плетемо сітки, збираємо продукти. А з іншого боку, маємо самі потреби ,які важко вирішити мамам з дітками. Це деякі ліки, дитяче харчування. Мені знайомі сказали про сайт «Співдія», де я зареєструвала свої потреби, – каже Катерина.

Через два дні керівник співдія-хабу в Черкаській області Володимир Панченко привіз в Лисянку гуманітарну допомогу для Катерини.

– Співдія – міністерський проект. Взагалі, ми почали роботу з Черкаського гуманітарного центру, що при Черкаській міськраді. Зараз розвиваємося по всій Черкаській області, залучаємо водіїв, шукаємо паливо, автомобілі. Тому й створена загальноукраїнська платформа Співдія, де людина може реєструватися і вказувати конкретні потреби.

Володимир Панченко особисто поїхав у райони, щоб на місцях налагодити контакти. Каже, не завжди доцільно буде везти один пакунок одній людині, водночас, є волонтерські центри, де може бути більше одягу, а в інших – більше харчів. Логістика цього допомогла б надавати ефективнішу допомогу більшій кількості осіб. Тож потрібне партнерство з волонтерськими центрами на місцях.

– У нас зараз цілий штаб волонтерів, вони опрацьовують заявки, дивляться, що на нашому складі в наявності, роблять накладну і передають. До слова, важливо, що на сайті можна вказати, чи треба заявку виконати негайно, чи ні. Та й зловживань менше завдяки реєстрації. Звісно, волонтерська робота виснажлива, та хочемо більше допомогти людям, – каже пан Володимир.

Зараз черкаські волонтери потребують найбільше автомобіля – мінівена, щоб розвозити по громадах допомогу (у легкову автівку багато не набереш).