Іван Далібожак: «Треба запускати малу авіацію. За нею все підтягнеться»

Автор Назарій Вівчарик, фото автора

«Чому в черкаському аеропорту не літають літаки?» – доводиться постійно чути запитання. Нині з черкаським аеропортом асоціюється насамперед директор КП «Аеропорт «Черкаси Черкаської обласної ради», депутат обласної ради Іван Далібожак. Він є і головним натхненником розвитку аеропорту, і публічною особою, яка торік улітку презентувала президенту наше летовище.

Цікаво, що днями автору тексту довелося спілкуватися з людьми з одного з районів області, які запитували, чи часом не літають з черкаського аеропорту літаки в Туреччину, бо «нібито якісь рейси вже є». Чутки – потужна сила, однак прийшовши до приміщення аеровокзалу, всі питання відпадають. Тут тихо, безлюдно, а на стіні відсутні розклади польотів.

То наскільки реальною є перспектива польотів літаків з Черкас? На якому етапі ремонти та який фінансовий стан підприємства? За що відповідає керівник та чи легко йому налагодити зв'язок з новою владою області, яка так швидко змінюється? Про це детальніше розмова з Іваном Степановичем.

– Звідки ви прийшли на цю посаду?

– Працював в НВПП «ДАК-Електропром» директором на дочірньому підприємстві ТОВ «Скорпіони», де ми намагалися надати допомогу армії по ремонту бронетехніки, але у Міністерстві оборони  так врешті решт і не дали на це дозволу. Проте ми ремонтували електричне обладнання.

До роботи  в НВПП «ДАК-Електропром» працював заступником міського голови Сміли з 2006р. по 2010 рік. Черкаський аеропорт очолив у 2017 році. Сам я родом з Івано-Франківщини. До слова, там аеропорт в цілому був в такому стані як в нас у Черкасах. І зараз працює, адже «годувальниця» - злітно-посадкова смуга в робочому стані!

 Взагалі, переконаний, що обласний центр повинен мати аеропорт та забезпечувати населення області послугами в авіаперевезеннях.

– На якому зараз етапі розвиток нашого аеропорту?

– Все завмерло у стадії 1986 року. З того часу абсолютно нічого нового не робилося. Як почали відроджувати? Почалося все з того, що злітно посадкова смуга  за період експлуатації покрилася тріщинами. З’ясувалося, що з часом бітум з мінеральними добавками втратив свою в’язкість. Камінці вилітали. І це було б ризиковано для прийому  бортів з низьким розташуванням двигунів, таких як повітряні судна  типу «Боїнг». Я говорив про необхідність застелити вирівнювальний шар. Це була осінь 2017 року. Влада області та Власник  зацікавилися і вирішили, що можна зробити ремонт всієї полоси, що не могло не викликати ентузіазм. В облдержадміністрації тоді запевнили, що все поступово буде – і ремонт злітно-посадкової смуги і ремонт периметру, руліжних доріжок і перону і т.д.

Щодо робіт по  РЕМОНТУ злітної смуги - то це робиться  від трьох тижнів до трьох місяців. Але у нас робили так: почали у липні 2018 року, потім продовжили в кінці липня 2019 року, а коли того ж року на початку вересня з’явилися мікротріщини, роботи спинили. У кінці жовтня ще спробували робітники робити маркування на злітно-посадковій смузі, але нанесли не там, де треба…

– Попри ремонти, були ще ж борги?

– Так, Черкаський аеропорт як підприємство був у боргах. У комплексі, коли я прийшов на посаду, було  до 30 мільйонів боргів по всьому. Борги в номіналі рахувалися невеликі. Але як тільки починаєш платити, наростають штрафні санкції, пеня. Борги складалися з заборгованості по зарплаті з 2001 по 2011 роки, внесках до пенсійного фонду та єдиного соціального внеску, борги по платежах до бюджету. Ми почали платити і пішло нарощення пені. Ситуація складна. До прикладу, я написав розстрочку  сплати штрафних санкцій по Пенсійному фонду і тепер можу платити по 10 тисяч в місяць. Більше аеропорт не здатен зараз сплачувати.

 Загалом регіональний аеропорт – це не високоприбуткова сфера. Це не «Жуляни», не «Бориспіль». Але судна малої авіації могли б тут постійно літати!

– Що зараз входить до аеропорту як підприємства?

– Дивіться (дістає карту – ред.) Аеропорт – це поєднання відповідного обладнання і міні-інфраструктури для організації вильоту і прийому повітряних суден різної категорії. Якої категорії ці судна можуть бути, залежить від стану злітно-посадкової смуги, яка має розміри 2500 метрів на 42 метри, від рівня протипожежної безпеки аварійно рятувальної команди (укомплектованість, забезпеченість команди), від можливості забезпечити прийом видачу багажу і контролю пасажирів на паспортний контроль, контролю багажу на митному контролю. Взагалі діяльність аеропорту забезпечуює спільна  робота суміжних підприємств таких як Державне підприємство «Украерорух» з відповідними підрозділами та   авіаметеостанція  цивільна.


 – З чого живе аеропорт нині?

– Маємо частину нежитлових приміщень, які здаємо в оренду. До карантину тут часто проходили виставки, змагання.

Проводилися етапи змагань  чемпіонату України з автоспорту, організовувалися концерти. В цьому році, наприклад, проведено автоконцерт гурту «Без обмежень»

 Останній рік взагалі була дивна ситуація. Якщо ОДА організували неякісний ремонт, то з програми розвитку Черкащини, мовляв, треба вилучати аеропорт. Така була позиція влади. Ми все ж наполягли, щоб не вилучати. Та труднощі лишилися. Так, у нас у черкаському відділенні «Украероруху» є диспетчера. І їх хочуть скоротити, бо аеропорт не працює і компанія несе збитки. І в ДП«Украерорух» питають нас, коли закінчиться ремонт і почнеться робота? Ми у свою чергу пишемо звернення до обласної державної адміністрації. Там йде переписка між департаментами. А ми чекаємо відповіді…

– Дивіться, коли приїздив президент Володимир Зеленський, вчергове йшла мова про відродження аеропорту. То коли ж це станеться?

– Скажу так, що директор аеропорту – це людина, адміністратор, який відповідає за безпеку персоналу, забезпечує безпеку польотів, укомплектованість всіх служби підприємства.

 Є галузева угода, яку підписується між Власником обласною радою та профільним комітетом Черкаської обласної державної адміністрації в якій йдеться про багато речей про взаємодію керівництва області в розвитку аеропорту. Поряд з тим я не цураюся ходити до Міністерства інфраструктури на наради, де звучить слово «аеропорт». Більше того, коли звучать в Міністерстві питання річкового транспорту, мені це теж цікаво, адже у нас є така велика річка. Загалом, певні підвалини розвитку аеропорту закладалися ще при попередніх урядах, але справа рухається досить повільно і це непокоїть. Якби все залежало тільки від мене – це одна справа, але тут цілий комплекс заходів потрібен.

Найбільше, мабуть, вникав у роботу голова Ода Юрій Ткаченко. Щодо Нещодавно знятого голови ОДА Романа Боднара, не можу про нього сказати те ж саме…Та й пробув на посаді  всього 10 місяців. Дивіться, у липня 2018 році почали робити смугу, і хоч ми не проектанти, а експлуатанти, та все ж подавали зауваження. Це наше право. Погляньте тепер на сторінки, які ми уклали від березня 2019 року. Практично всюди в цьому томі наших зауважень вказано: «зауваження не приймаються». Водночас, потім на смузі з’явилися тріщини. Моє припущення, що між старим і новим шаром покриття поклали сітку, яка, можливо тепер «розриває» асфальт. Та це лиш припущення. Далі інше – неправильно розпочали робити маркування. Тепер крайнього треба шукати, але факт залишається фактом: на наші зауваження ніхто не зважав. НАБУ вилучили в управлінні капітального будівництва облдержадміністрації документи для вивчення. І на цьому все зупинилося. Тепер важко все реанімувати, бо документи ж досі вивчаються. Та дуже хотілося б, щоб питання з тріщинами вже вирішили і почали подальшу роботу. Нам після смуги треба ще руліжна доріжка, перон, реконструкція периметрового огородження. Але все спинилося на ремонті смуги.

– Ви казали про стратегію регіонального розвитку Черкащини. То там є згадка про аеропорт?

– Розгляд стратегії2019 року з грудня 2019 року перенесли на весну, а тоді поставили на розвитку аеропорту хрестик. Ми наполягали, щоб таки продовжили роботу, бо це важливо для області. 11 червня я був у слідчого НАБУ. Це моє право, а не обовязок. Кажу, що я лиш підтримую всі законні дії у пошуку винних щодо тріщин на смузі, проте робота ж не може стояти. Треба рухатись вперед…

 Тоді я казав колегам депутатам, адже є нерозподілений залишок  коштів в бюджеті, давайте хоч помаркуємо смугу, яка є, та будемо приймати малу авіацію?

– Про які літаки мова?

– В авіації роблять так: вирізають шурфи та беруться керни і перевіряють склад асфальтобетону, щільність, вологість тощо. А також перевіряють несучу спроможність інструментально , тобто – їде спеціальне обладнання і створює тиск на злітно-посадкову смугу, як при посадці або взльоті літака. А тоді на мікронному рівні перевіряється, як повертається у вихідне положення покриття. І виявили, що стандартні літаки «Боїнги 737» можуть літати з нашої злітно-посадкової смуги після проведеного капітального ремонту  лише з умовою три  рази на тиждень з неповними баками палива і неповною кількістю пасажирів. Тобто, вимоги фактично недопустимі для великих повітряних суден, але допустимі для малої авіації. Наприклад,  АТР-72 може робити рейс на Львів на 60 пасажирів. Це можливо  і треба  запровадити!

– А СВІТЛОСИГНАЛЬНА СИСТЕМА, адже його немає? Ще у 2010 році кіровоградська компанія хотіла сюди зайти, проте виявилося, що літати можна вдень та за ясної погоди і все.

– Так з цим проблеми. Ми розпочали з капітального ремонту полоси. При цьому на проект світлосигнального обладнання в 2018 році  потратили 450 тисяч гривень з бюджету, а вже нові технології і треба наступного року переробляти цей проект. Все йде вперед, все швидко змінюється по технологіях.

За умов належного обладнання ми б не прив’язувалися лише до світлої пори доби.

Проблема в тому, що немає комплексної відповідальності. Якщо аеропорт 29 років простояв і ніхто ні копійки чи премії не отримав в підприємстві, бо літаки не літають, то орган, якому дається в управління аеропорт, отримує і премії, і надбавки. Не зазіхаю на чиїсь кошти, але хотілося б таки спільної відповідальності. 

– Можна робити ремонт паралельно з роботою аеропорту?

– Звичайно. Так роблять «Жуляни».

 Що могли б ми? Ми могли б ефективно працювати в світлу пору року, влітку. А зима потребує або активної експлуатації, або затишшя, бо значні кошти йдуть на прибирання полоси, тож тут або літати щодня, або на зиму робити паузу.

Також скажу, що є певні рамки по бюджетному плануванню. Вони обмежують. Я говорив раніше, що по аеровокзалу має бути не реконструкція, а капітальний ремонт. Пригадайте, там плитка падає зі стелі, затікає вода при дощі…

Також слід сказати, що за малою авіацією приходить велика. І коли б сюди підтяглася інфраструктура, вже б запрацював аеропорт і тоді почалася б розбудова під велику авіацію. Це треба для бізнесу і для пасажирських перевезень. Подивіться карту Європи по перельотах – вона як мурашник. У нас це теж могло б бути. ДП «Украерорух» працює відмінно. Всіх попереджається про рух літака завчасно, літака ведуть на спеціальному обладнанні.. Тож, в цілому можемо і хочемо працювати. Мені он голландець з Маньківки дзвонить і каже, що хотів би до обласного центру прилітати у справах, але ніяк не може. Тобто світ звик літати, а ми ніяк.

– Коли буде конкурс на нового директора?

– Оголосили конкурс на 18 вересня, але через пандемію перенесли на невідомий термін. Як на мене, дивно, можна розсадити людей в малій сесійній залі так, щоб були на потрібній відстані. А якщо дотягнемо до 25 жовтня, то треба буде і комісію міняти, бо до неї ж входять двоє депутатів обласної ради, а вони вже можуть не бути депутатами. Я, звісно, подав документи на конкурс.

– Скільки зараз працівників в аеропорту?

– Коли я прийшов, було 23, зараз 38. Працівників. Роботи дуже багато, бо нас контролюють багато органів. Треба, щоб були справні вогнегасники, щоб на автомобілі були заряджені акумулятори. Це цілий комплекс робіт, адже аеропорт це серйозний об’єкт. Я раніше казав, що аеропорт потребує серйозних вкладень – 750 мільйонів гривень. Це ніби багато але це небагато в масштабах держави. Проте кошти треба швидко вкласти – раз і все – і ми почали б працювати. Можливо, великих прибутків сам аеропорт і не приносив би, але ж він обростає багатьма структурами, бізнесами. Йде мова про заправку паливом, про харчі, про прибирання. Все починає працювати і все починає сплачувати податки. У мене зараз є пропозиції на бюджетну сесію, яка, думаю, буде вже після виборів. Дуже хотілося б, щоб звернули більше уваги на аеропорт.

Коментарі

Нижче подані популярні теми з блогу

Скелясті Буки: туристичний центр, пожежна станція і смаколики для ЗСУ

Незабутній запах Львова (оповідання готувалось на конкурс “Львів. Доза. Порно”)

Втрачені землі або розтерзана Україна