Як живеться переселенцю з Криму в Черкасах: історія в новому форматі
Черкащина стає другою малою батьківщиною
для все більшої кількості переселенців. Серед них і кримський татарин Рустем
Усеінов, лікар, що переїхав до Черкас з дружиною і дітьми.
Чим він займається у нашому
місті? Яке враження від Черкас? Що та кого довелося покинути в Криму Рустему?
Про це розповідається в історії на сайті «Прочерк», яка побудована у форматі
лонгріду.
Це інтернет-видання першим в
Черкасах застосувало такий формат верстки матеріалів. Лонгріди передбачають
таку подачу текстової інформації, коли її розбивають на частини, з різними
вставками, цитатами, виносками, роликами і, звісно, якісними фото. Усе це
допомагає читачу зануритися в історію, щоб ніщо інше не відволікало від
прочитання тексту.
Зробити історію мене надихнув редактор Сергій Томіленко. Він в нас новатор і постійно намагається іти в ногу з часом. Фотки зробив Ігор Єфімов, класний черкаський фотограф. Ну а текст писав до історії я. І хто-зна, як би все те вийшло, якби переселенець був занудою абощо. Але Рустем виявився досить приязною, ерудованою і цікавою людиною
Детальніше читайте історію
Рустема Усеінова ТУТ.
Трохи довідки
Лонгрід (“longread, довге читання) – новий формат подачі текстової інформації в Інтернеті. Коли віртуального тексту багато, його розбивають різними вставками: роликами, презентаціями, інтерактивними картинками, цитатами, виносками і так далі Тому лонгріди деколи нагадують інтерактивну карту або інфографіку, за допомогою якої читачі можуть повністю зануритися в історію. Мінімалістічний інтерфейс на лонгрідах заточений на те, щоб ніщо не відволікало читачів від публікації.
Першим лонгрідом в світі прийнятий вважати публікацію видання "Нью Йорк Таймс" "Snow fall", що вийшов в 2012 році. Сьогодні вже багато ЗМІ упаковують звичайну статтю в модну обкладинку. Ось, наприклад, лонгрід "Комсомольської правди", яка відправилася до Румунії, щоб поглянути, як живуть на околиці Євросоюзу. Деколи лонгріди перетворюються на цілі проекти, як, наприклад, у видання "Лента.ру" "Країна, якої немає". Якщо на книги дивитися як на текст, де багато букаф, то у форматі лонгріда.
Якщо на книги дивитися як на текст, де багато букаф, то у форматі лонгріда виходять сайти однієї книги. Недавно видавництво "НЛО" вирішило порадувати таким ось незвичайним проектом любителів літератури, заснованому на виданні А. Сванідзе "Вікінги".
Трохи довідки
Лонгрід (“longread, довге читання) – новий формат подачі текстової інформації в Інтернеті. Коли віртуального тексту багато, його розбивають різними вставками: роликами, презентаціями, інтерактивними картинками, цитатами, виносками і так далі Тому лонгріди деколи нагадують інтерактивну карту або інфографіку, за допомогою якої читачі можуть повністю зануритися в історію. Мінімалістічний інтерфейс на лонгрідах заточений на те, щоб ніщо не відволікало читачів від публікації.
Першим лонгрідом в світі прийнятий вважати публікацію видання "Нью Йорк Таймс" "Snow fall", що вийшов в 2012 році. Сьогодні вже багато ЗМІ упаковують звичайну статтю в модну обкладинку. Ось, наприклад, лонгрід "Комсомольської правди", яка відправилася до Румунії, щоб поглянути, як живуть на околиці Євросоюзу. Деколи лонгріди перетворюються на цілі проекти, як, наприклад, у видання "Лента.ру" "Країна, якої немає". Якщо на книги дивитися як на текст, де багато букаф, то у форматі лонгріда.
Якщо на книги дивитися як на текст, де багато букаф, то у форматі лонгріда виходять сайти однієї книги. Недавно видавництво "НЛО" вирішило порадувати таким ось незвичайним проектом любителів літератури, заснованому на виданні А. Сванідзе "Вікінги".
Коментарі
Дописати коментар