Ковбой не професія, а культура
побував в місті Елко штату Невада в музеї ковбойської історії. Що цікаво, музей відкрили в лютому. Музей новий, а будівля стара. Тут був магазин сідел. Майстер був Гарсія. Який помер в 1933 р. Він був відомою людиною, гарним майстром , а після смерті батька син до 1938 року утримував бізнес , покине переїхав в Каліфорнію. а будівлею володіла електрична компанія Тоді передали будівлю некомерційний громадській організації, яка і утворилася, щоб створити тутмузей .Експонатів крутих багато від сідел до шпори, одягу ковбойського та приладдя для таврування коней. Кожен господар мав різне таврування для тварин. Цікаво, що експонати насправді дані в борг музею багатьма родинами. Музей має вигляд як на початку 20 століття майстерня. Дуже круто.
Взагалі ковбої це культура принесена сюди в США з Іспанії. Пацани типу понтувались кіньми. Велике ранчо могло мати 10 ковбої для догляду за худобою, а мале 3. Зараз ковбої то історичне надбання регіону .
Сідло ковбоя могло коштувати 250 доларів . Це колись було тисячі доларів !!!
Що я думаю? Ми маємо такий прошарок і надбання в гуцулів як вівчартво. Я б як власник прізвища Вівчарик, дуже хотів, щоб ми мали музей вівчартво Чи такий є а я не знаю ??
Взагалі ковбої це культура принесена сюди в США з Іспанії. Пацани типу понтувались кіньми. Велике ранчо могло мати 10 ковбої для догляду за худобою, а мале 3. Зараз ковбої то історичне надбання регіону .
Сідло ковбоя могло коштувати 250 доларів . Це колись було тисячі доларів !!!
Що я думаю? Ми маємо такий прошарок і надбання в гуцулів як вівчартво. Я б як власник прізвища Вівчарик, дуже хотів, щоб ми мали музей вівчартво Чи такий є а я не знаю ??
Коментарі
Дописати коментар