У шкільні роки в Смілі, коли дядько Володимир був у настрої, він час від часу брав мене з собою кататися по місту і району, а то й по області. Дядько розвозив товар по господарчих магазинах, а я дуже любив їздити у машині. Таким чином побачив не лише найближчі райцентри, а й села. Власне, побував там, де стояли господарчі магазини. Цікаво було, коли ми шукали адреси нових магазинів. У часи відсутності мобільних телефонів це ще був той квест. Але тоді я збагнув, що коли хочеш потрапити в центр населеного пункту – шукай вулицю Леніна.
Їхати у Львів на семінар — справа звична, але коли дорога перетворюється на добу випробувань, усе сприймається зовсім інакше. Тим паче, коли це твоя найдовша поїздка за маршрутом Черкаси — Львів у житті. Звісно, я готувався до розкладу, але реальність внесла свої корективи. І підсумок вражаючий: запізнення на цілих 12 годин.
Коментарі
Дописати коментар