Чому українська журналістика ризикує перетворитися на аматорську

 Кадровий голод в українських медіа є глибшим, ніж просто тимчасові труднощі. Він за своїм масштабом і значенням загрожує перерости в інституційну кризу. Водночас проблема має кілька вимірів. 

Вимивання з ринку професіоналів через війну і зміну професії, зменшення рекламного ринку, зростання залежності від грантів, перевантаження через дефіцит людей. Крім того, відчутним є розрив між тим, що дає академічна освіта, і тим, чого вимагає реальний ринок праці. Редакції іноді перетворюються на такий собі “прохідний двір” для молоді, яка не бачить у журналістиці життєвої перспективи й після короткої практики йде з професії. Це виливається у втрату наступності досвіду та деградацію стандартів. 

Зрештою, виникає замкнене коло: брак людей веде до зниження якості, а зниження якості унеможливлює залучення ресурсів для наймання нових людей.

Як все влучно! ДЖЕРЕЛО - ІМІ

43% українських медіа оцінили свій фінансовий стан в 2025 році як напружений, але відносно стабільний. Доходи утримувалися приблизно на рівні 2024 року, однак редакції працювали з мінімальною фінансовою подушкою та змушені були постійно економити. 

Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації з 8 грудня 2025 по 5 січня 2026 року. В опитуванні взяли участь 193 журналісти з усіх регіонів України.

Ще 22% опитаних ІМІ редакцій зафіксували помірне погіршення свого фінансового стану в 2025 році. Доходи і зарплати скоротилися, однак команди та основні обсяги роботи вдалося зберегти. 

На думку експертів ІМІ, разом ці дві групи формують ядро українського медіасектору, який продовжує працювати, але перебуває у стані хронічного фінансового ризику.