Інколи ранок у Черкасах починається так...
О 7-й ранку в Черкасах моляться люди. Стають на коліна, формуючи кола. З собою беруть підколінники, щоб не муляло в ноги. Занадто це демонстративно, як на мене... Хоча, в кожного своє розуміння віри...
ДВА МІСТА: два стрільбища.... Але такі різні умови занять....
На третьому поверсі черкаського спорткомплексу, без ліфта й опалення, тренуються ветерани-лучники. Вадим Мазніченко, ветеран з ампутацією ноги та руки, сам підіймається сходами, складає лук і розпочинає тренування. До нього приєднується Іван — поранений у 2023 році, якому під час стрільби допомагає дружина. У залі панує тиша, яку прорізає лише свист стріли. Мазніченко, досвідчений спортсмен і переможець змагань, знає: навіть вологість впливає на точність пострілу. Попри відсутність комфортних умов, ветерани не здаються. Вадим мріє про власне невелике стрільбище — хоча б у морському контейнері поруч із спорткомплексом, аби мати свій простір для тренувань. Геть інші умови порівняно з тим, як займа ються в Львові ветерани. Після цього покажу і львівське стрільбище
Коментарі
Дописати коментар