Проблеми переселенців витягли на поверхню задавнені суспільні проблеми

Делікатно підходити до висвітлення теми переселенців, зважаючи на її сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, – «мозгові штурми» на цю тему проводили учасники форуму проекту «Голос місцевих ЗМІ», що проходив у Києві за ініціативи британської Фундації Томсон спільно з Міжнародним інститутом регіональної преси та інформації і в партнерстві з Національною спілкою журналістів України.

Участь у форумі взяли редактори регіональних ЗМІ, які обговорили особливості висвітлення теми тимчасово переміщених осіб в Україні за професійними стандартами. Також редактори працювали над налагодженням ділових контактів, а саме долучилися до створенні спільної бази даних як додаткового джерела інформації. Адже співпраця задля отримання оперативної інформації та її обміну покликана запобігти маніпуляціям нею.

До речі, слово «маніпуляція» вживалося на форумі досить часто, бо інколи теми переселенців через недопрацювання ЗМІ можуть скотитися від висвітлення проблеми до пропаганди. А перші виступи колег показали, що труднощі не надумані.

Так, деякі редактори скаржилися на брак позитивних героїв для публікацій, інші – на упереджене ставлення оточуючих до переселенців, коли ті дізнавалися, що хтось з рідних переселенців воює за ЛНР чи ДНР.

Порадником для редакторів виступив британський тренер з 30 річним журналістським досвідом медіа-тренер Фундації Томсон Марк Вебстер, який працював у газетах Financial Times, Evening Standard, на телеканалі ITN та Channel Five News.

Марк зауважував, що як би ЗМІ не висвітлювали події, люди по-особливому на них реагують.

«Часто в складних ситуаціях люди більш схильні до різких висловлювань. І вони кажуть, якщо ви не мій друг, то значить ворог. У нас в Північній Ірландії є схожі проблеми між різними групами населення. Тож я розумію делікатність теми. І раджу, у разі відсутності позитивного героя у вашому регіоні, шукати такого героя в інших – сусідніх регіонах. А також пропонувати у своїх публікаціях людям вихід з проблем, у які вони потрапили. Так, в якомусь іншому регіоні ви можете натрапити на переселенців, що організовують гуртки, виграють гранти для розвитку як особистого, так і колективного. Це може бути гарним прикладом для інших», – зазначив Марк.

Одна з порад досвідчених тренерів – не забувати, що переселенці насамперед люди, а всі вони різні. Тож слід показувати читачам і глядачам ситуацію, як вона є, і бути відповідальним перед своєю аудиторією.

«Розумієте, – каже Марк українським колегам, – у вас має бути відчуття межі: що подавати, а що – ні. І відмову переселенців іти на контакт також можна зрозуміти, бо багато з них бояться за членів родин, залишених по той бік конфлікту».

До речі, порушили на форумі і ситуацію в Європі, яка також має клопіт з біженцями.

Експерт Міжнародного Інституту регіональної преси та інформації Ангеліна Солдатенко пригадує висвітлений у ЗМІ випадок, коли біженці в Європі поглумилися з німкені. Тоді влада хотіла це приховати, але ЗМІ винесли це на загал і громадськість зрозуміла, що через приїзд біженців молоді дівчата знаходяться в зоні ризику. Та зворотній бік медалі в тому, що цю тему стали використовувати радикали для критики на тему біженців.

«Отже, європейські ЗМІ розуміли, що важливо знати людям і давали правду, яка потім вже була заполітизована», – каже Ангеліна.

Заполітизованістю тем щодо переселенців грішать і у вітчизняних ЗМІ. Адже на протистоянні чи соціальному дисбалансі дехто завжди може отримати свою вигоду, бо багато проблем, пов’язаних з переселенцями – це насамперед прорахунки влади. Опоненти влади хочуть цим користуватися.

Проте журналісти не мають сліпо слухати когось, а повинні чітко виконувати свою роботу, дотримуючись всіх професійних стандартів, насамперед, перевірки інформації, що завжди убезпечує від різного роду маніпуляцій.

Хоча, навіть досвідчені медіа тренери зізнаються, що висвітлювати конфлікт всередині своєї країни значно важче, ніж в чужій країні. Так, Марк, який висвітлював конфлікти у багатьох країнах, зокрема Уганді, Зімбабве, Іраку, Косово, Чечні та Північній Ірландії, знає, що каже.

«Коли ми говоримо про нашу країну, то, звісно, висвітлювати проблему важче, бо ми сприймаємо все більш емоційно. І нам важко бути більш нейтральними. З абсолютною впевненістю можна сказати, що всім не вгодиш. У моїй країні так само є забобони, упереджене ставлення до певних груп населення і невирішені проблеми. Проте намагайтеся шукати не ризики, а можливості. Підвищуйте свій фаховий журналістський рівень і це сприятиме розвитку громадянського суспільства», – радить Марк.

За даними моніторингу висвітлення тем пов’язаних з переселенцями в регіональних ЗМІ, що презентувала Леся Ярошенко, 80% переселенців ніколи не повертаються на території, які покинули. Тож проблеми, які виникають з їх приїздом у наші міста пов’язані не так з переселенцями, як з нашими власними задавненими проблемами.

Насамкінець на форумі прозвучала інформація про цікавий досвід Бердянську, де переселенці почалися об’єднуватися в громадські організації, допомагають силам АТО. І бердянські ЗМІ збалансовано висвітлюють як діяльність переселенців, так і волонтерів, які також допомагають нашим військовим.