«Треба голосувати серцем»! - В Україні так і не визнали на державному рівні ОУН-УПА (ФОТО)

На День Покрови Пресвятої Богородиці, тобто 14 жовтня цього року, в Києві відбувся ініційований Всеукраїнським об’єднанням „Свобода” традиційний Марш слави Героїв, присвячений 72-й річниці заснування УПА.

Перед початком маршу до його учасників звернувся лідер „Свободи” Олег Тягнибок. Він привітав українців зі святом Покрови і днем українського війська.

– Сьогодні – останній день роботи цього парламенту. Сподіваємося, що у Верховній Раді більше ніколи не буде комуняк та прислужників Путіна, і в новому Парламенті ми зможемо ухвалювати потрібні українцям закони, – наголосив пан Олег.

Як завжди пристрасною була Ірина Фаріон:

– У нас є фронт Путіна і в нас один шлях – знищити Москву. Заради цього і живемо… Бажаю нам усім на цих виборах розстріляти бюлетенями (поки що) кожного з „партачів” життя, – заявила політик.

О 9.30 близько 10 тисяч українців рушили від Майдану Незалежності до Верховної Ради. Маршрут акції – відомі усьому світові місця подій Революції Гідності – вулиця Хрещатик, Європейська площа, вулиця Грушевського, Верховна Рада України. Колону супроводжували лише близько 10 міліціонерів, але над нею кружляв квадрокоптер, який знімав усе, що відбувається, на відеокамеру.

Ключові вимоги учасників маршу – визнати воїнів Української Повстанської Армії борцями за незалежність Української держави та заборонити в Україні комуністичну ідеологію й політичні організації, що її сповідують. Дорогою учасники скандували: „ОУН–УПА – державне визнання!”, „Бандера, Шухевич – герої України!”, „Слава Україні! Героям слава!”, „Наша земля – наші герої!”

Біля Верховної ради учасників ходи очікували вже понад 500 спецпризначенців. Та люди спочатку поводили себе мирно. Лунали українські пісні, час від часу розносилися звуки чималого дзвону, якого учасники маршу принесли з собою. Усі очікували, що після зимових революційних подій і війни на сході України Верховна Рада, нарешті, схаменеться і проголосує закони, на які суспільство очікує вже більше 20 років. Нагадаємо, йдеться про проект закону щодо визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії учасниками Другої світової війни й борцями за свободу і незалежність України (№2111а), а також про законопроект щодо надання статусу учасників бойових дій ветеранам руху опору – членам ОУН та УПА (№2685).

Однак, хоча голова Верховної Ради Олександр Турчинов аж 7 разів ставив на голосування законопроект 2111а, автором якого є депутати В’ячеслав Кириленко, Олег Медуниця та Іван Стойко, народним обранцям так і не вдалося включити його навіть до порядку денного. Забракло голосів. Максимум було 220 за 226 необхідних. Найприкріше, що не голосували не лише члени партії регіонів, а й деякі депутати від „Батьківщини”.

Біля мене ледь не плакала мітингувальниця Світлана, особливо, коли почула, як Турчинов сказав, що за такі законопроекти потрібно голосувати серцем.

– Нема у них серця, – промовила пані Світлана. – Ні Президент, ні Парламент не наважилися на справді державницький крок, не пошанували подвиг тих українців, які під час ІІ Світової війни та ще 10 років потому боролися за Вільну Україну проти німецьких та радянських окупантів! Порошенко змарнував сьогодні шанс бути присутнім при відновленні історичної справедливості – визнанні воїнів УПА борцями за свободу Української Держави! Може за його присутності, депутати посоромились би знехтувати думкою виборців. Багато українців йому цього не подарують! Треба розуміти, що для українців навіть без цього рішення Парламенту воїни УПА – справжні Герої України! Але не проголосувавши закон, цей Парламент піде в небуття, так і не змивши з себе ганьби голосування антиукраїнських законів 16 січня.

А Ірина Фаріон, звертаючись до мітингувальників біля Парламенту, зазначила, що визнання воїнів УПА борцями за свободу України – це смерть Путіну. Неголосування свідчить про панічний страх перед українською ідеєю. Це свідчить, що ми або на порозі скочування до контрреволюції, або на порозі докорінних змін.

Не дивно, що мирний, навіть святковий настрій учасників ходи і мітингу змінився на агресивний. Залунав тривожно дзвін, почулися вигуки „Революція!”, у натовпі з’явилися молодики у балаклавах, Верховну Раду затягло димом від вибухів петард. Відбулися і сутички з правоохоронцями. Щоби пригасити пристрасті, Олег Тягнибок звернувся до присутніх з проханням продовжити акцію біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Люди його послухалися. Там виступив і легендарний командир одного з підрозділів УПА Мирослав Симчич. Він, зокрема, сказав таке:

– Вітаю із християнським святом Покрови та національним святом – створенням армії УПА – армії, в якій воювали сотні тисяч українців. Коли б ми мали таку силу зараз – не було б агресора на сході України! Наша держава нині в небезпеці, бо Москва як була, так і є нашим ворогом.

Увечері кількатисячним маршем з нагоди чергової річниці створення УПА пройшли центральними вулицями Києва і бійці добровольчих батальйонів, а також „Правого сектору”. Так закінчився день, який міг увійти в історію України, як день єднання, а став ще одним днем розбрату. Адже постраждали правоохоронці і мітингувальники, були затримані найактивніші протестувальники, від яких всі відхрестилися, і яких назвали провокаторами. Серед них виявили й міліціонера, який стріляв по Верховній Раді залізними кульками з рогатки. Я не знаю, чи справді ці люди провокатори. Може й так, але те, що настрій людей був суголосний діям агресивних молодиків – безсумнівно. Тобто, депутати самі розпали ворожнечу.