У Холодному Яру проголошували: „Освяти зброю і заміни полеглих”!

Меморіальні урочистості з ушанування пам’яті Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака і борців за волю України всіх епох відбулися на вербну неділю 13 квітня. Традиційно захід розпочався мітингом у селі Мельниках Чигиринського району біля меморіалу героям Холодного Яру. Цього року він проходив під гаслом „Освяти зброю і заміни полеглих”!  

Від дощу і прохолоди було непривітно і якось навіть тривожно, як і в цілому зараз у державі. По суті, відкрита вже агресія Росії проти України в східних регіонах наклала свій відбиток на зустріч у Холодному Яру. Уперше за всі роки вшанувань тут були і люди з вогнепальною зброєю. З нею приїхали реальні захисники Вітчизни, котрі за Україну йшли на смерть.

Ще однією характерною рисою цьогорічного заходу стала якнайтісніша співпраця владних структур Черкащини з організаторами вшанування. „Людина без голови і без серця колишній голова Черкаської ОДА Тулуб нам тільки перешкоджав”, – зізнався президент історичного клубу „Холодний Яр” Роман Коваль.

Впала у вічі також напруженість і наелектризованість багатьох учасників зустрічі, котра вилилася навіть у суперечки. Досить сказати, що кандидата у Президенти України Юлію Тимошенко дехто зустрів криками „Ганьба!”, хоч вона проголошувала єдність проукраїнських сил. Коли таке було на Черкащині?! Тож, головний організатор заходу, письменник Роман Коваль змушений був навіть зупинити виступ пані Юлії і закликати людей до порядку.

 

– Сперечайтеся в Києві – говорив друг Роман. – У нас діє принцип: на могилах усі рівні. На них не сваряться. А ми зараз на могилах героїв, на яких об’єднуються.

 

До речі, кандидат у Президенти Олег Тягнибок наголосив у Мельниках, що Революція гідності не відбулася б, якби не був підготовлений для неї грунт. Серед тих, хто його готував і такими от заходами, він назвав Романа Коваля. Тож голова Черкаської обласної організації ВО „Свобода” Юрій Ботнар вручив пану Роману, якому 10 квітня виповнилося 55 років, вітальну адресу і почесну відзнаку за заслуги перед Черкащиною.

Ювілейною відзнакою „200 років з дня народження Тараса Шевченка” нагородили скульптора, Заслуженого художника України Валентина Сірого, котрий і створив пам’ятник холодноярцям, під яким щороку в квітні збираються українські паломники. Так приїжджих з усієї України назвала голова Черкаської обласної ради Валентина Коваленко. Загалом, усі промовці того дня закликали українців до об’єднання заради України. Вони нагадували, що холодноярці воювали під чорним прапором, але об’єдналися на боротьбу за  незалежну Україну під державницьким синьо-жовтим. Тому просили відмовитися на цій землі від партійних прапорів.

От і голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко говорив: „Ворог кинув нашій країні черговий виклик. Але ми повинні пам’ятати, що історія наших перемог – це історія об’єднань, історія поразок – це історія розбрату”. 

Козацький нащадок, поет, заступник голови НРУ Володимир Шовкошитний у своїй промові підкреслив, що сучасну владу нема за що любити. „Але на то нема ради, – наголошував він. – Єдиний спосіб сьогодні перемогти Росію – це об’єднатися навколо тієї влади, яка є в Україні. Краща буде після виборів Президента”.

Сотник четвертої козацької сотні самооборони Майдану Владислав Плешня закликав до об’єднання конкретно козаків, які мають мобілізуватися в козацьке військо. Вимагав від влади законів, які б дали механізм втілення у життя звичаєвих засад козацтва, головна з яких – захист рідної землі від ворогів. 

Усі присутні урочисто поклялися вірою і правдою служити Україні і українському народові.

За давньою козацькою легендою освячена в Холодному Яру зброя мала подвійну силу. Тому вона дуже цінувалася. І цього року протоієрей Василь Циріль (УПЦ КП) освятив зброю на березі Гайдамацького ставу. Роман Коваль висловив сподівання, що вона допоможе відбити агресію Росії. Тому й не дивно, що цього року освячували не тільки шаблі й ножі, а й автоматичну зброю. Бо лише шаблями і мужністю в сучасній війні не переможеш.

Закінчився насичений день хресною ходою та відкриттям пам’ятного хреста Небесній сотні (автори Микола Теліженко та Юрко Олійник) біля храму Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) на хуторі Буда; сальвою полеглим і фестивалем української патріотичної пісні „Холодний Яр 2014”. Тих, хто залишився на заходах до кінця, заводив рок-гурт з Одеси „Друже Музико”. А дитячі фольклорні гурти „Будимир” і „Орелі” з села Хотів, що на Київщині, розчулили до сліз веснянками і піснею волинських повстанців. Шарму цьогорічному вшануванню додали також українські марші у виконанні духового оркестру Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.

Коли я їхав додому, мимоволі замислився: чому наша влада не використала й зараз, практично, не використовує оцей могутній патріотичний потенціал, безмежний людський ресурс, котрий готовий боронити Україну до кінця, а безславно здала Крим і, по суті, здає Україну в східних регіонах?... 

Олександр ВІВЧАРИК,

Сміла

Фото автора