Колекціонер (проза)
Поки мама розповідала про своє життя тут, у селі, я автоматично підсунув стільці до столу, щоб стояли симетрично. Вийшовши надвір і завернувши за веранду, побачив висипану на землю картоплю. Через багато замовлень на роботі останнім часом практично не спав, тож до села приїхав добряче стомленим. Саме тут мій нав’язливий стан і цей хворобливий педантизм знову вигулькнули назовні. Присівши біля картоплі, став швидко сортувати її на купки за розміром.